Авторський стиль

Нормана Фостера вважають одним з основоположників стилю хай-тек. Цей архітектор далекий від консерватизму, але навіть консерватори можуть узяти дещо з його творінь, адже всі вони базуються на інженерних досягненнях, а отже, мають прагматичні переваги.

Фостер вирішує проблему квадратних метрів творчо. Можливо, йому це вдається зокрема й через те, що він – британець: у Сполученому Королівстві всі приміщення максимально компактні. Його лондонський «Огірок» за рахунок незвичайної, опуклої посередині форми має простір більший, ніж якби ця споруда була пропорційною.

Друга проблема мегаполіса – затрата величезної кількості ресурсів. Хай-тек Фостера і тут є втіленням раціональних рішень. Ключове поняття в архітектурному бюро майстра – самозабезпечення. Будівля має бути максимально незалежною від комунальних служб: природним чином вентилюватися і самостійно виробляти енергію для власного споживання. Британський архітектор не вигадав це, а вдосконалив та використав ідеї свого вчителя Річарда Фуллера, який вірив, що люди незабаром будуть покладатися в основному на поновлювані джерела енергії (сонячне світло, енергія вітру тощо). Втілити задум такої будівлі повною мірою означає вирішити проблему вічного двигуна. Поки нереально , але прагнути варто.

Робота Нормана Фостера неоднозначна. Модерністська архітектура контрастує зі старими будівлями. У Фостера багатий досвід вписування офісних споруд в простір історичного міста. Першим кроком став 1971 року: штаб-квартира Willis Faber & Dumas в Іпсвічі. У своєму есе Social Ends, Technical Means архітектор писав з цього приводу: «Мені здається , що так багато сучасних будівель ігнорують хаотичну вуличну структуру своєю важкою прямолінійною геометрією. Це може бути доречно на просторі зеленого поля або в розрідженому передмісті, але це недоречно для щільних, комплексних міських. Крім руйнування міського плану, порожні й простір, що залишаються від таких споруд , ворожий і непридатний до використання».

Говорячи про свої принципи роботи, Фостер вживає слово «холізм», і це відразу розставляє все по своїх місцях. Холічний значить «цілісний». Будівля як єдиний організм – світ як єдиний організм. Або як машина. Щоб вона запрацювала правильно, потрібно, аби всі деталі були справними. Саме холізм пояснює те, за яким принципом створено робочі групи в архітектурному бюро майстра. Вони не формуються за спеціалізацією на певному типі будівель або за географічним розташуванням. Проекти в кожній групі різняться від великих до малих і можуть здійснюватися в будь-якій точці світу. Такий поділ не дозволяє мозку ледарювати, доводиться постійно переналаштовуватися. Шість груп, ретельно підібраних, згуртованих регулярними відрядженнями, видають результат кращий, ніж був би за індивідуальної роботи.

Філософія Фостера апелює до гуманності. Принцип відкритості найбільш наочний в реконструкції Рейхстагу. Скляний купол дозволив спостерігати за сесіями парламенту. Прозорість адміністративних будівель – символ прозорості всієї системи, декларація «нам нема чого приховувати» і одночасно контроль над чиновниками.

Найулюбленіші матеріали Нормана Фостера – сталь і скло. Будівлі з них органічно вписуються в навколишній ландшафт. Фостер захоплений ідеєю екологічності і дуже уважний до новацій в галузі енергозбереження. Свої ідеї архітектор прагне втілити з максимальним використанням природного світла та повітря, залучаючи для цієї мети найсміливіші інженерні рішення. Спроектовані ним будівлі самі регулюють потоки повітря і світла, активно заощаджуючи енергію. На 180 м над Гонконгом (нині Сянган) підноситься супертехнологічна 43-поверхова будівля Шанхайського банку, побудована Фостером в 1986 році. Система дзеркал, керована комп'ютером, направляє сонячне світло уздовж вертикальної осі з верхніх поверхів будівлі банку на нижні.


Сайт про шкарпетки Сайт про Кубік Рубіка Сайт про Волтера Елаяса Діснея. Сайт про каву Сайт про шрифт Comic Sans Сайт про режисера Джорджа Лукаса